Антитерористична операція (АТО), яка розпочалася на сході України 13 квітня, проводиться на підставі закону про боротьбу з тероризмом, підписаного ще президентом Леонідом Кучмою. Навесні у ЗМІ лунали голоси експертів, які закликали в.о. президента Олександра Турчинова видати указ про запровадження на Донеччині та Луганщині воєнного стану, проте тоді влада на це не пішла. Норми законодавства України забороняють проведення президентських виборів в умовах воєнного стану, а обрання глави держави було для влади стратегічно важливим питанням. Попервах проблемою влади було те, що закон про боротьбу з тероризмом в Україні, яка, за великим рахунком, ніколи не стикалася з цим явищем, розробили на підставі теоретичних умовиводів, розповідає ВВС Україна депутат від фракції "Батьківщина" Андрій Сенченко. Тероризм Тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей. Закон України про боротьбу з тероризмом Відповідно, там були прописані досить обмежені можливості застосування, приміром, Збройних Сил чи прикордонної служби у ході АТО. Лише пізніше сам Сенченко на підставі першого бойового досвіду, що його Україна отримала на Донбасі, вніс до парламенту проект змін до закону про боротьбу з тероризмом. На початку червня вже новообраний президент Порошенко підписав ухвалений парламентом закон, який суттєво деталізував поняття АТО, знімав раніші обмеження на використання силових органів, а також дозволяв "обмежувати права та свободи громадян" у ході операції. Зараз Сергій Каплін з УДАРу запевняє ВВС Україна: чинної редакції закону абсолютно достатньо для того, щоб ефективно вирішувати проблеми на Сході без запровадження воєнного стану. І додає: треба буде "доприйняти" додаткові зміни до закону про боротьбу з тероризмом – парламент це зробить. Хто головний Однак з ним не погоджується сам автор останніх змін до цього закону. "Те, що відбувається (на Донбасі – Ред.), не вписується в поняття АТО. Якщо на початку це можна було розцінювати як (діяльність – Ред.) окремих нечисленних терористичних груп, а потім це перейшло в серію терактів, то зараз, коли така кількість найманців з сусідньої держави перекинута на нашу територію, коли вони отримали в руки важке озброєння – це вже не тероризм, це вже війна", - каже Андрій Сенченко. І тут на перший план виходять правові відмінності між режимами АТО та воєнного стану. Те, що відбувається на Донбасі зараз, не вписується в поняття АТО Андрій Сенченко, "Батьківщина" Принципова різниця – хто керує силовими діями. Антитерористичною операцією командує Антитерористичний центр (АТЦ), який діє в структурі СБУ. Натомість під час воєнного стану кермо перебуває в руках військових. "СБУ за визначенням не розрахована на подібні дії. Вони – спеціалісти, коли треба зачистити будівлі, звільнити захоплений літак чи щось подібне. А тут інша специфіка", - каже Сенченко. "Василь Крутов (керівник АТЦ – Ред.) просто не вміє керувати десятитисячними військами", - додає Юрій Сиротюк з фракції "Свобода". Натомість, кажуть ті, хто вважають за доцільне введення воєнного стану, війну мають вести військові: потрібно створити Ставку Верховного Головнокомандувача, до командування треба залучати Генштаб Міністерства оборони.